докірно
ДОКІ́РНО, рідко. Присл. до докі́рний.
Похитав [Андрій Маркевич] докірно головою й промовив до мене, винувато осміхаючись (Вас., II, 1959, 83).
Словник української мови (СУМ-11)ДОКІ́РНО, рідко. Присл. до докі́рний.
Похитав [Андрій Маркевич] докірно головою й промовив до мене, винувато осміхаючись (Вас., II, 1959, 83).
Словник української мови (СУМ-11)