доладно

ДОЛА́ДНО. Присл. до дола́дний.

Все вбрання сиділо на маленькому старичку якось дуже доладно (Смолич, V, 1959, 550);

— Я, здається, говорю не дуже доладно (Руд., Вітер.., 1958, 411).

Значення в інших словниках

1. доладно — дола́дно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. доладно — Присл. до доладний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. доладно — див. добре  Словник синонімів Вусика
4. доладно — Дола́дно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. доладно — Доладно, доладне нар. Красиво, порядочно, разумно, хорошо, основательно. Чи то ж можно того назвати христіянином, хто не знає навіть доладне про життя й діла Христові? Дещо. 9. Отак буде доладній. Н. Вол. у.  Словник української мови Грінченка