домислювати

ДОМИ́СЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ДОМИ́СЛИТИ, лю, лиш, док., перех. і без додатка. Придумувати що-небудь додатково до того, що вже є.

Актору часто доводиться багато домислювати самому, договорювати за драматурга те, що не привернуло його уваги (З глибин душі, 1959, 50);

Він школяр, його виховала комсомолка Пасій, і те, що не побачить око, домислить хлоп’яча фантазія (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 112);

// Обдумувати до кінця.

— Не зразу я домислив, сивий, Як це забуть, — моє, твоє… А бачу нині: тут кує Рільник життя своє щасливе (Рильський, II, 1956, 309).

Значення в інших словниках

1. домислювати — доми́слювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. домислювати — -юю, -юєш, недок., домислити, -лю, -лиш, док., перех. і без додатка. Придумувати що-небудь додатково до того, що вже є. || Обдумувати до кінця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. домислювати — див. думати  Словник синонімів Вусика
4. домислювати — ОБДУМУВАТИ (у думках перебирати, всебічно оцінювати що-небудь, намічаючи можливі варіанти дії, висловлення і т. ін.), ПРОДУ́МУВАТИ, ОБМІРКО́ВУВАТИ, РОЗМІРКО́ВУВАТИ, ОБМИ́СЛЮВАТИ, ОБМИШЛЯТИ, ОБМІЗКО́ВУВАТИ, РОЗДУ́МУВАТИ, РОЗСУ́ДЖУВАТИ, ПРИМІРЯ́ТИСЯ...  Словник синонімів української мови