домислюватися
ДОМИ́СЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ДОМИ́СЛИТИСЯ, люся, лишся, док., розм. Міркуючи, доходити до правильної думки; додумуватися.
[Степан:] Одна тільки мрія, що від тебе буде рятунок: як і що — я не домислювався (Стар., Вибр., 1959, 368);
Я міркував — чи домислиться він, куди ми йдемо (Досв., Вибр., 1959, 26);
Жінка зашарілась: певне, вона домислилась, що цей пасажир міг зрозуміти їхню розмову (Панч, Синів.., 1959, 8).
Словник української мови (СУМ-11)