домочадці

ДОМОЧА́ДЦІ, ів, мн. (рідко одн. домоча́дець, дця, ч.), книжн., заст. Члени родини або ті, що постійно живуть у чиїй-небудь родині на правах її членів.

Він гірко й страшно ридав самотою, рукою тамуючи ридання, щоб не прокинулись поснулі домочадці (Довж., І, 1958, 455).

Значення в інших словниках

1. домочадці — -ів, мн. (рідко одн. домочадець, -дця, ч.), книжн., заст. Члени родини або ті, що постійно живуть у чиїй-небудь родині на правах її членів.  Великий тлумачний словник сучасної мови