домочадці
домоча́дці
-ів, мн. (рідко одн. домочадець, -дця, ч.), книжн., заст.
Члени родини або ті, що постійно живуть у чиїй-небудь родині на правах її членів.
Великий тлумачний словник сучасної української мовидомоча́дці
-ів, мн. (рідко одн. домочадець, -дця, ч.), книжн., заст.
Члени родини або ті, що постійно живуть у чиїй-небудь родині на правах її членів.
Великий тлумачний словник сучасної української мови