домізкуватися
ДОМІЗКУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док,, розм. Те саме, що доду́матися.
[Надежда:] Якщо ви вже домізкувались до того, що грамота — розумові очі, то навчу (Кроп., III, 1959, 177);
Вона весь час говоритиме Ахметові, поки той домізкується, що я, певне, десь на городі… (Досв., Гюлле, 1961, 109).
Словник української мови (СУМ-11)