доненька

ДО́НЕНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до до́ня.

— Чого стоїш, моя доненько? Чому не йдеш та додомоньку? (Укр., лір. пісні, 1958, 386);

— Матіночко моя! Не проклинай же тієї, що була твоєю доненькою (Кв.-Осн., II, 1956, 452).

Значення в інших словниках

1. доненька — до́ненька іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. доненька — -и, ж. Зменш.-пестл. до доня.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. доненька — Доненька, -ки ж. ум. отъ доня.  Словник української мови Грінченка