допитуватися

ДОПИ́ТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ДОПИТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.

1. Настійливо розпитуючи, вивідувати щось, дізнаватися про що-небудь.

— Що він тобі казав? Насте, що він тобі казав? — жадібно допитувалась Соня, зазираючи їй у вічі (Вас., II, 1959, 196);

Мати відчула, що син щось приховує від неї, пробувала допитуватися, та він не сказав нічого (Хижняк, Невгамовна, 1961, 161);

Чимало часу минуло, поки вона допиталась від панночки, що власне трапилось (Л. Укр., III, 1952, 644);

Грицькові не одразу вдалося допитатись у Павла про Орину (Головко, II, 1957, 552).

2. Відшукувати кого-, що-небудь розпитуванням.

Того ж таки вечора йшло через село двадцять чужих парубків і допитувалися шляху до економії (Мирний, IV, 1955, 243);

Допитатися до Смоляка у селі було не важко, він жив тут же за церквою (Козл., Ю. Крук, 1957, 289).

3. тільки недок. Пас. до допи́тувати 2.

Значення в інших словниках

1. допитуватися — допи́туватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. допитуватися — [допитуватиес'а] -уйус'а, -уйеіс':а, -уйеіц':а, -уйуц':а  Орфоепічний словник української мови
3. допитуватися — -уюся, -уєшся, недок., допитатися, -аюся, -аєшся, док. 1》 Настійливо розпитуючи, вивідувати щось, дізнаватися про що-небудь. 2》 Відшукувати кого-, що-небудь розпитуванням. 3》 тільки недок. Пас. до допитувати 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. допитуватися — див. вивідувати; шукати  Словник синонімів Вусика
5. допитуватися — ВИВІ́ДУВАТИ (розпитуючи когось, оглядаючи щось, узнавати що-небудь таємне, приховане), РОЗВІ́ДУВАТИ, ВИСТЕ́ЖУВАТИ, ВИПИ́ТУВАТИ, ДОПИ́ТУВАТИСЯ, ДОВІ́ДУВАТИСЯ, ДІЗНАВА́ТИСЯ, ДОШУ́КУВАТИСЯ, ПРОВІ́ДУВАТИ рідше, ВИШПИГО́ВУВАТИ рідше, ДОСКІ́ПУВАТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови