допризовний

ДОПРИЗО́ВНИЙ, а, е. Який передує призову на дійсну військову службу.

— Чи не тут [у сім’ї] наші діти починають проходити свою першу допризовну підготовку? (Гончар, І, 1954,162).

Значення в інших словниках

1. допризовний — допризо́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. допризовний — -а, -е. Який передує призову на дійсну військову службу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. допризовний — Допризо́вний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)