доп’яна
ДОП’Я́НА, присл., розм. До повного сп’яніння.
Він.. не приніс Кошицькій нічого, крім свойого червоного лиця, гарячої крові, здорових, робучих рук та не зовсім приємної привички — напиватися доп’яна щонеділі (Фр., IV, 1950, 200).
Словник української мови (СУМ-11)