дороговказний

ДОРОГОВКА́ЗНИЙ, а, е. Який вказує дорогу, напрямок.

Маячать то тут, то там дороговказні ліхтарики (Шиян, Гроза.., 1956, 692).

Значення в інших словниках

1. дороговказний — дороговка́зний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. дороговказний — -а, -е. Який вказує дорогу, напрямок.  Великий тлумачний словник сучасної мови