дорогувато

ДОРОГУВА́ТО. Присл. до дорогува́тий.

— Перемога цілковита. Хоч і коштувала вона мені дорогувато (Шовк., Інженери, 1956, 163).

Значення в інших словниках

1. дорогувато — дорогува́то прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. дорогувато — Присл. до дорогуватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови