Словник української мови в 11 томах

дорожня

ДОРОЖНЯ́, і́, ж., діал. Дорожнеча.

Навесні купувати — не докупишся, дорожня (Фр., І, 1955, 177).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. дорожня — дорожня́ іменник жіночого роду дорожнеча діал.  Орфографічний словник української мови
  2. дорожня — -і, ж., діал. Дорожнеча.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дорожня — Дорожня́, -ні́, -не́ю = дорожне́ча  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. дорожня — Дорожня, -ні ж. = дорожнета. Теперки дорожня на всім стала. Камен. у.  Словник української мови Грінченка