досадно

ДОСА́ДНО.

1. рідко. Присл. до доса́дний.

Десь в глибині свідомості досадно муляло.. усвідомлення, що його поведінка в чомусь споріднювала його з Хлестаковим (Головко, II, 1957, 487).

2. у знач. присудк. сл. Неприємно, прикро, сумно.

Йому досадно і соромно — і він не хотів би тепер стріватися з Наталею (Вас., II, 1959, 55);

Так мені досадно чогось стало, аж сльози покотились (Ів., Таємниця, 1959, 104).

Значення в інших словниках

1. досадно — Доса́дно: — виразно [46-2] — виразно, яскраво [46-1] — гостро; неприємно; виразно [VI;VII] — переконливо [I]  Словник з творів Івана Франка
2. досадно — доса́дно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
3. досадно — Доса́дно. Дошкульно, до глибини, наочно. Безперечно, польскі практики виборчі здемасковано в палаті так досадно, що все їх плюгавство побачили всі сторонництва і ні одно з них не могло не вірити в правду доказів...  Українська літературна мова на Буковині
4. досадно — 1》 рідко. Присл. до досадний. 2》 у знач. присудк. сл. Неприємно, прикро, сумно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. досадно — Прикро, запно, омпно  Словник чужослів Павло Штепа
6. досадно — див. тривожно  Словник синонімів Вусика