досадонька

ДОСА́ДОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до доса́да.

Ой, кину я ту досаду геть на бездоріжжя. Зійшла моя досадонька, як мак серед збіжжя (Пісні та романси.., II, 1956, 192).

Значення в інших словниках

1. досадонька — доса́донька іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. досадонька — -и, ж. Пестл. до досада.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. досадонька — див. сум  Словник синонімів Вусика
4. досадонька — Досадонька, -ки ж. ум. отъ. досада.  Словник української мови Грінченка