досадувати
ДОСА́ДУВАТИ, ую, уєш, недок. Почувати досаду.
Думав-думав Антосьо та й почав досадувати, що не вміє танцювать (Свидн., Люборацькі, 1955, 141);
Костя всі ці дні нудився, бідкавсь, досадував і, власне, зовсім не малював (Коз., Сальвія, 1959, 37).
Словник української мови (СУМ-11)