досвідчений
ДОСВІ́ДЧЕНИЙ, а, е. Який має досвід (у 1 знач.), великі знання в якій-небудь галузі і т. ін.
Досвідчені бригадири справлялися з роботою добре (Кач., І, 1958, 434);
Йому, досвідченому інженерові, хочеться глянути на нове, юне покоління колгоспної молоді (Шиян, Гроза.., 1956, 545);
// Який має життєвий досвід.
І хто ж кого підвів? Семен — його [Романа], розумного, хитрого, досвідченого!.. (Коцюб., І, 1955, 112);
Досвідченіший у житті Кузька відразу зметикував, у чому справа (Донч., VI, 1957, 9);
// Призвичаєний, натренований (про зір, слух і т. ін.).
Все-таки для досвідченого вуха дисонанси часом прориваються (Л. Укр., V, 1956, 246);
Курбала відклав набік молоток, узяв кайло і легенькими досвідченими ударами почав відбивати шмат за шматом.. м’яку руду (Досв., Вибр., 1959, 196);
Праця в неї [сортувальниці] немудра, але вимагає досвідченого ока (Рад. Укр., 24.VІ 1961, 2).
Словник української мови (СУМ-11)