Словник української мови в 11 томах

достовірно

ДОСТОВІ́РНО. Присл. до достові́рний.

Хто більше чекав на прихід Нового року — чи Славко Бублик, чи його мама, — ми вже так достовірно про це й не скажемо (Вишня, II, 1956, 306).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. достовірно — достові́рно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. достовірно — Присл. до достовірний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. достовірно — НАПЕ́ВНО (НАПЕ́ВНЕ) (у повній відповідності до дійсності, до справжнього стану речей), ПЕ́ВНО (ПЕ́ВНЕ рідше), ТО́ЧНО, ДОСТОВІ́РНО, ДОСТО́ТУ, ДОСТЕМЕ́ННО, НЕСТЕМЕ́ННО розм., ДОСТО́ТНО рідко. Про це дехто догадувався, дехто і напевне знав (А.  Словник синонімів української мови