доціджувати
ДОЦІ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОЦІДИ́ТИ, ціджу́, ці́диш, док., перех. Закінчувати цідити; цідити до кінця.
*Образно. Юсип не дав йому доцідити цю відповідь, бо звернувся до жандарма із своєю бесідою (Черемш., Тв, 1960, 52).
Словник української мови (СУМ-11)