дощаний

ДОЩАНИ́Й, а́, е́. Зробл. з дощок.

І досі бачу ту залізну лопатку, якою батько набирає вугля з дощаної скрині (Фр., IV, 1950, 187);

На піщаних горбах виростали дощані будиночки геологів (Цюпа, Україна.., 1960, 216).

Значення в інших словниках

1. дощаний — дощани́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. дощаний — -а, -е. Зробл. з дощок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дощаний — Доща́ни́й, -на́, -не́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. дощаний — Дощаний, -а, -е Досчатый. Павлогр. у. Дощана крита. О. 1862. І. 76.  Словник української мови Грінченка