Словник української мови в 11 томах

дощаник

ДОЩА́НИК, а, ч., рідко. Невелике річкове плоскодонне судно або великий човен для перевезення вантажів.

23 травня 1736 року «Тобол» відійшов від Тобольська і взяв курс на північ; за ним йшло кілька дощаників з запасами провіанту (Видатні вітч. географи.., 1954, 30).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. дощаник — доща́ник іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. дощаник — -а, ч., рідко. Невелике річкове плоскодонне судно або великий човен для перевезення вантажів.  Великий тлумачний словник сучасної мови