дощатий

ДОЩА́ТИЙ, а, е. Те саме, що дощани́й.

Чотири постаті, ритмічно похитуючись, несли вулицею широкі дощаті ворота (Кир., Вибр., 1960, 61);

До робочого кабінету прилягає велика бібліотека з дощатими стелажами (Вол., Дні.., 1958, 35);

Зарипів дощатий тротуар (Панч, В дорозі, 1959, 69).

Значення в інших словниках

1. дощатий — доща́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. дощатий — -а, -е. Те саме, що дощаний.  Великий тлумачний словник сучасної мови