драглі
ДРАГЛІ́, і́в, мн. Їжа із згуслого при охолодженні м’ясного чи рибного відвару з дрібними кусочками м’яса або риби.
Привіз в місто мужик сіно, Продав його зрання, Купив собі добру миску Драглів на снідання (Рудан., Тв., 1956, 114);
У полумисках тремтять драглі (Пера., II, 1958, 274);
*У порівн. Білі повні щоки та круглі плечі аж трусилися, мов драглі (Н.-Лев., IV, 1956, 11).
Словник української мови (СУМ-11)