драгліти
ДРАГЛІ́ТИ, і́є, недок., розм.
1. Труситися, коливатися.
Треться вовна об вовну, біла об чорну, хвилюють пухнаті хребти,.. і драгліє отара (Коцюб., II, 1955, 320).
2. Згущатися, нависати.
— Чи не буде снігу, — каже [батько], — там такі білі хмари драгліють (Вовчок, Вибр., 1937, 204).
Словник української мови (СУМ-11)