дразливий
ДРАЗЛИ́ВИЙ, а, е.
1. Який перебуває в стані нервового збудження; який швидко роздратовується, сердиться; дратівливий.
Євгеній був нервовий і дразливий (Фр., X, 1954, 202);
Оксен ішов селом, дразливий і гнівний (Тют., Вир, 1960, 27);
Юля стала раптом мовчазною, дразливою (Іваничук, На краю.., 1960, 65).
2. Який викликає роздратування, неприємно вражає.
Дразлива для обох жінок тема була.. багата різними комбінаціями (Кобр., Вибр., 1954, 107);
Дразливий спокій лежав на її байдужій, по-хлоп’ячому пущеній лінії плечей (Тудор, Вибр., 1949, 307).
Словник української мови (СУМ-11)