дразливо

ДРАЗЛИ́ВО. Присл. до дразли́вий.

Зам вийшов із-за столу.., пожмурив на нього [Дороша] короткозорі очі, знову сів за стіл і запитав грубо й дразливо: — Що ви хочете? Яке у вас діло до мене? (Тют., Вир, 1960, 147);

У неї на ногах дразливо виблискували нові черевики (Юхвід, Оля, 1959, 12).

Значення в інших словниках

1. дразливо — дразли́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. дразливо — Присл. до дразливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови