драненький

ДРАНЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до дра́ний.

Кожушок був.. драненький та задубілий (Мик., Кадильниця, 1959, 4);

У Василька на голові була облізла шапка, а на плечах драненька сорочка в синю смужку (Панч, II, 1956, 173).

Значення в інших словниках

1. драненький — дране́нький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. драненький — -а, -е. Пестл. до драний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. драненький — див. дірявий; драний  Словник синонімів Вусика
4. драненький — Драненький, -а, -е ум. отъ драний.  Словник української мови Грінченка