драпцювати

ДРАПЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., діал. Утікати, бігти.

Гривко так жалібно почав вити під хатніми вікнами, що Вовк чимдуж мусив драпцювати до лісу (Фр., IV, 1950, 88).

Значення в інших словниках

1. драпцювати — Драпцюва́ти: — втікати [51]  Словник з творів Івана Франка
2. драпцювати — драпцюва́ти дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
3. драпцювати — -юю, -юєш, недок., діал. Утікати, бігти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. драпцювати — див. тікати  Словник синонімів Вусика
5. драпцювати — ТІКА́ТИ (швидко рухатися, намагаючись уникнути якоїсь небезпеки, врятуватися від переслідування тощо), УТІКА́ТИ (ВТІКА́ТИ), ДРА́ПАТИ (ДРЯ́ПАТИ) розм., ДЕ́РТИ (ДРА́ТИ) розм., УШИВА́ТИСЯ (ВШИВА́ТИСЯ) фам., ДРАПЦЮВА́ТИ діал.  Словник синонімів української мови
6. драпцювати — Драпцювати, -цюю, -єш гл. Удирать. Вх. Зн. 16.  Словник української мови Грінченка