дратуватися

ДРАТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок.

1. Зазнавати почуття незадоволення, досади, гніву, злості; роздратовуватися, злитися.

Перекладаю все на столі, без потреби пересуваю книжки і дратуюсь, що пропав олівець (Коцюб., II, 1955, 410);

Тепер збагнув Данило, що від згадки про Третяка він дратується (Коп., Вибр., 1953, 228).

2. з ким, розм. Навмисне злити, виводити з терпіння кого-небудь; дражнитися, дрочитися.

Дратуватися з собаками; Діти одно з другим дратуються;*У порівн. Настирливо кричав десь зовсім недалеко деркач, наче дратувався зі мною (Сміл., Сашко, 1957, 150).

Значення в інших словниках

1. дратуватися — дратува́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. дратуватися — (ставати неспокійним, знервованим) виходити з себе; виходити з рівноваги; втрачати рівновагу; втрачати самовладання; втрачати (утрачати, тратити) терпіння (терпець, терпеливість, терпливість).  Словник фразеологічних синонімів
3. дратуватися — -уюся, -уєшся, недок. 1》 Зазнавати почуття невдоволення, досади, гніву, злості; роздратовуватися, злитися. 2》 з ким, розм. Навмисне злити, виводити з терпіння кого-небудь; дражнитися, дрочитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. дратуватися — див. сердитися  Словник синонімів Вусика
5. дратуватися — ДРАТУВА́ТИ кого (навмисне злити, виводити з терпіння, спричиняти гнів), РОЗДРАТО́ВУВАТИ, РОЗДРА́ЖНЮВАТИ, ДРАЖНИ́ТИ розм., ДРАТУВА́ТИСЯ з ким і без додатка, розм., ДРАЖНИ́ТИСЯ з ким і без додатка, розм., ДРАЗНИ́ТИ розм., РОЗДРА́ЗНЮВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. дратуватися — Дратува́тися, -ту́юся, -єшся гл. 1) Дразнить. Та ну вже не дратуйся: давай дітям гостинця, а мені очіпка. Рудч. Ск. ІІ. 168. 2) Раздражаться.  Словник української мови Грінченка