дратун

ДРАТУ́Н, а́, ч., розм. Той, хто дратує кого-небудь.

А Тінь за ним женеться, Мов ловить дратуна свого (Гл., Вибр., 1957, 190).

Значення в інших словниках

1. дратун — драту́н іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. дратун — -а, ч., розм. Той, хто дратує кого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови