дратуватися
(ставати неспокійним, знервованим) виходити з себе; виходити з рівноваги; втрачати рівновагу; втрачати самовладання; втрачати (утрачати, тратити) терпіння (терпець, терпеливість, терпливість).
Я розумію Галю, що вона було завжди металась і виходила з себе в такі часи (Леся Українка, 5, 1956, с. 230); – Кидати роботи треба! – виходили вони з рівноваги (Ле, Роман міжгір’я, 1953, с. 189); Хлопець [Петро] мовчки вислухав вичитування і, не сказавши ні слова, намірився вийти з кабінету. – Ти розумієш, що поводився недостойно? – втрачаючи рівновагу, промовив директор (Багмут, Щасливий день суворовця Криничного, 1951, с. 61); Наказувала собі [Тамара] бути спокійною, за всяких обставин не втрачати самовладання (Хижняк, Тамара, 1959, с. 31); Матвій спочатку заспокоював їх, а далі й сам почав втрачати терпець (Микитенко, 2, 1957, с. 347); [Орест (тратить терпеливість):] А се уже против чого? Чи не собі самому ви читаєте мораль, вам воно якраз такі афоризми тепер потрібні! (Леся Українка, 3, 1976, с. 36).
Словник фразеологічних синонімів