дробовичок

ДРОБОВИЧО́К, чка́, ч. Зменш. —пестл. до дробови́к.

— Шагом марш! — крикнув Гнат і торкнувся дулом до плеча [Кузя].. — Ти що на радянську владу набалакуєш? Фашистів чекаєш? Ану, здай дробовичок (Тют., Вир, 1964, 303).

Значення в інших словниках

1. дробовичок — дробовичо́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. дробовичок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до дробовик.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дробовичок — Дробовик, -ка м. Охотничье ружье. Аф. 394. ум. дробовичок.  Словник української мови Грінченка