дропак
ДРОПА́К, а́, ч., розм. Танець, що виконується в швидкому темпі з притупуванням.
Ой пішла б я на музики… да вдарила дропака (Сл. Гр.).
◊ Да́ти дропака́ — швидко втекти, побігти.
Абсест Троянець був сердитий, Згадав Ентелла-козака, Зробився мов несамовитий, Чимдуж дав відтіль дропака (Котл., І. 1952, 93).
Словник української мови (СУМ-11)