дросель
ДРО́СЕЛЬ, я, ч.
1. техн. Пристрій у вигляді клапана, заслінки і т. ін. для регулювання тиску рідини, пари або газу.
Дросель був відрегульований, в мотор надходила хороша суміш (Ільч., Вибр., 1948, 120);
Київський завод «Транссигналі» виготовляє дроселі (Рад. Укр., 23.III 1958, 4).
2. ел. Котушка з електричного провідника, що має великий індуктивний опір і вмикається в електричне коло для регулювання сили струму.
Прилад для контролю якості обмоток, котушок, дроселів складається з генератора низької частоти, підсилювача, індикатора балансу та блоку живлення (Знання.., 6, 1965, 9).
Словник української мови (СУМ-11)