дружинний
ДРУЖИ́ННИЙ, а, е. Прикм. до дружи́на 3, 4.
Розосередження дружинних поховань навколо міста можна пояснити тим, що поховані тут дружинники мали в цих селах.. свої земельні володіння (Нариси стар. Іст. УРСР, 1957, 376).
Словник української мови (СУМ-11)