дружинний

дружи́нний

-а, -е.

Прикм. до дружина 3), 4).

Значення в інших словниках

1. дружинний — дружи́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. дружинний — ДРУЖИ́ННИЙ, а, е. Прикм. до дружи́на 3, 4. Розосередження дружинних поховань навколо міста можна пояснити тим, що поховані тут дружинники мали в цих селах.. свої земельні володіння (Нариси стар. Іст. УРСР, 1957, 376).  Словник української мови в 11 томах