1. Словник української мови в 11 томах

дружинний

ДРУЖИ́ННИЙ, а, е. Прикм. до дружи́на 3, 4.

Розосередження дружинних поховань навколо міста можна пояснити тим, що поховані тут дружинники мали в цих селах.. свої земельні володіння (Нариси стар. Іст. УРСР, 1957, 376).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дружинний — дружи́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дружинний — -а, -е. Прикм. до дружина 3), 4). Великий тлумачний словник сучасної мови