дряпучий

ДРЯПУ́ЧИЙ, а, е.

1. Який дряпається або любить дряпатися.

Дряпуче кошеня.

2. перен. Який виявляє різкість, грубість у поведінці, любить суперечки; задирливий.

Ти його тільки займи — він такий дряпучий, що зараз і битися буде (Сл. Гр.).

Значення в інших словниках

1. дряпучий — дряпу́чий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. дряпучий — -а, -е. 1》 Який дряпається або любить дряпатися. Дряпуче кошеня. 2》 перен. Який виявляє різкість, грубість у поведінці, любить суперечки; задирливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дряпучий — Дряпучий, -а, -е 1) Любящій царапаться. Кіт дряпучий. 2) Задорливый. Ти його тільки займи — він такий дряпучий, що зараз і битися буде. Кіевск. у.  Словник української мови Грінченка