дряпучий
ДРЯПУ́ЧИЙ, а, е.
1. Який дряпається або любить дряпатися.
Дряпуче кошеня.
2. перен. Який виявляє різкість, грубість у поведінці, любить суперечки; задирливий.
Ти його тільки займи — він такий дряпучий, що зараз і битися буде (Сл. Гр.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дряпучий — дряпу́чий прикметник Орфографічний словник української мови
- дряпучий — -а, -е. 1》 Який дряпається або любить дряпатися. Дряпуче кошеня. 2》 перен. Який виявляє різкість, грубість у поведінці, любить суперечки; задирливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дряпучий — Дряпучий, -а, -е 1) Любящій царапаться. Кіт дряпучий. 2) Задорливый. Ти його тільки займи — він такий дряпучий, що зараз і битися буде. Кіевск. у. Словник української мови Грінченка