1. Великий тлумачний словник сучасної мови

дряпучий

дряпу́чий

-а, -е.

1》 Який дряпається або любить дряпатися. Дряпуче кошеня.

2》 перен. Який виявляє різкість, грубість у поведінці, любить суперечки; задирливий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дряпучий — дряпу́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дряпучий — ДРЯПУ́ЧИЙ, а, е. 1. Який дряпається або любить дряпатися. Дряпуче кошеня. 2. перен. Який виявляє різкість, грубість у поведінці, любить суперечки; задирливий. Ти його тільки займи — він такий дряпучий, що зараз і битися буде (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  3. дряпучий — Дряпучий, -а, -е 1) Любящій царапаться. Кіт дряпучий. 2) Задорливый. Ти його тільки займи — він такий дряпучий, що зараз і битися буде. Кіевск. у. Словник української мови Грінченка