1. Словник української мови Грінченка

дряпучий

Дряпучий, -а, -е

1) Любящій царапаться. Кіт дряпучий.

2) Задорливый. Ти його тільки займи — він такий дряпучий, що зараз і битися буде. Кіевск. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дряпучий — дряпу́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дряпучий — -а, -е. 1》 Який дряпається або любить дряпатися. Дряпуче кошеня. 2》 перен. Який виявляє різкість, грубість у поведінці, любить суперечки; задирливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дряпучий — ДРЯПУ́ЧИЙ, а, е. 1. Який дряпається або любить дряпатися. Дряпуче кошеня. 2. перен. Який виявляє різкість, грубість у поведінці, любить суперечки; задирливий. Ти його тільки займи — він такий дряпучий, що зараз і битися буде (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах