дріботливий
ДРІБОТЛИ́ВИЙ, а, е, розм. Який складається з частих, послідовно повторюваних елементів.
Дріботливий сміх виприскував, радісно бадьорістю юнака, що тільки-но скінчив іспити (Досв., Вибр., 1959, 389);
Дріботливе стукання друкарок чути було ще на вулиці в розчинені вікна (Ле, Міжгір’я, 1953, 380).
Словник української мови (СУМ-11)