дуалістичний

ДУАЛІСТИ́ЧНИЙ, а, е, філос., книжн. Прикм. до дуалі́зм.

До досліджень, які відкрили дуалістичну природу лишайникового організму, систематикам було дуже важко знайти місце лишайників в системі рослинного світу (Укр. бот. ж.. XIII. 1, 1956, 15).

Значення в інших словниках

1. дуалістичний — дуалісти́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. дуалістичний — -а, -е, філос., книжн. Прикм. до дуалізм. Дуалістична монархія — один з двох видів конституційної монархії; є перехідною формою від абсолютної монархії до парламентарної.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дуалістичний — Дуалісти́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)