1. Словник української мови в 11 томах

дуалістичний

ДУАЛІСТИ́ЧНИЙ, а, е, філос., книжн. Прикм. до дуалі́зм.

До досліджень, які відкрили дуалістичну природу лишайникового організму, систематикам було дуже важко знайти місце лишайників в системі рослинного світу (Укр. бот. ж.. XIII. 1, 1956, 15).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дуалістичний — дуалісти́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дуалістичний — -а, -е, філос., книжн. Прикм. до дуалізм. Дуалістична монархія — один з двох видів конституційної монархії; є перехідною формою від абсолютної монархії до парламентарної. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дуалістичний — Дуалісти́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)