дуаліст
ДУАЛІ́СТ, а, ч., філос. Послідовник дуалізму (у 1 знач.).
Павлов постійно картав анімістів і дуалістів, які вважали психічну діяльність проявом душі, тобто особливої надтілесної субстанції, яка височить над мозком (Наука.., 1, 1958, 38).
Словник української мови (СУМ-11)