Значення в інших словниках дубильник — дуби́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови дубильник — -а, ч. Той, хто займається дубленням. Великий тлумачний словник сучасної мови дубильник — Чинбар Словник чужослів Павло Штепа