дублення

ДУ́БЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. дуби́ти.

Чепіжка.. завів ями й діжі для дублення шкіри (Юхвід, Оля, 1959, 135);

Кора [чорної вільхи].. використовується для дублення шкір і виробництва фарби (Колг. Укр., 10, 1958, 39).

Значення в інших словниках

1. дублення — ду́блення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. дублення — -я, с. Дія за знач. дубити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дублення — осн. процес виправлення шкір; полягає в обробці шкіри дубильними речовинами, які, в'яжучись із колагеном (шкірним білком), надають їй нових властивостей: відпорності до гниття, здатності набрякати у воді, підвищеної термостійкості та ін.  Універсальний словник-енциклопедія