Словник української мови в 11 томах

дубоголовий

ДУБОГОЛО́ВИЙ, а, е, розм. Розумово обмежений, тупий.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. дубоголовий — дубоголо́вий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. дубоголовий — -а, -е, розм. Розумово обмежений, тупий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дубоголовий — див. дурний  Словник синонімів Вусика
  4. дубоголовий — ДУРНИ́Й (розумово обмежений), НЕРОЗУ́МНИЙ, ВІДСТА́ЛИЙ, НЕДОТЕ́ПНИЙ, ТУПИ́Й, ТУПОУ́МНИЙ, ДУРНОГОЛО́ВИЙ розм., ПУСТОГОЛО́ВИЙ розм., ТВЕРДОГОЛО́ВИЙ розм., ТУПОГОЛО́ВИЙ розм., ДУБОГОЛО́ВИЙ розм., БЕЗГОЛО́ВИЙ розм., БЕЗМО́ЗКИЙ розм., ДУРНОЛО́БИЙ розм.  Словник синонімів української мови