дуеліст

ДУЕЛІ́СТ, а, ч., заст. Те саме, що дуеля́нт.

— Та про мир Тепер шкода вже і гадати… До того ж — мислить він — завзятий Устряв до цього дуеліст (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 418).

Значення в інших словниках

1. дуеліст — дуелі́ст іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. дуеліст — -а, ч., заст. Те саме, що дуелянт.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дуеліст — Дуелі́ст, -та; -лі́сти, -стів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)